Історія написання.

Вірш "Хотіла б я піснею стати..." вперше був надрукований 1894 року в журналі "Зоря". Він увійшов до другої збірки поетеси «Думи і мрії», циклу «Мелодії».

Згодом ліг в основу однойменного романсу , музику до якого написав видатний український композитор Кирило Стеценко.

Рід літератури: лірика.

Вид лірики: філософська.

Жанр: вірш.

Тема: бажання ліричної героїні стати піснею, що допомагає мріяти про щастя, радіти та долати життєві труднощі.

Ідея: возвеличення людської мрії, що осягає найвищі висоти та найглибші глибини пізнання. 

Основна думка: «хотіла б я піснею стати…щоб вільно по світі літати».

Основний мотив: мрії ліричної героїні, навіяні природою.

Художні засоби.

Епітети: «хвилину ясну», «яснії зорі», «співом дзвінким», «хвилі прозорі», «морем хибким», «море гучне», «щастя таємне».

Порівняння: «ясніші, ніж зорі яснії», «гучніші, ніж море гучне».

Метафора: 

«Щоб геть аж під яснії зорі 

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким»,

«Полинути співом»

Персоніфікація: «вітер розносив луну», «лунали б … мрії і щастя».

Анафора (єдинопочаток): «щоб…».

Повтори: «ясніші… яснії», «гучніше… гучне»

Художні образи: я (мрійниця), пісня (виразник мрій ліричної  героїні), вітер (воля та всюдипроникність), зорі (найвищі висоти, незбагненість), мрії (складова щастя ліричної героїні), щастя таємне (приховані мрії, можливо, нездійснені), море хибке (життєві труднощі).

Зорові образи: зорі ясні, вільний вітер, хвилі прозорі, море хибке.

Образи кольорів: яснії зорі, хвилі прозорі.

Слухові образи: луна вільного вітру, спів дзвінкий, гучний звук моря.

Віршований розмір: тристопний амфібрахій.

Римування: АБАБ (перехресне)

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну. 

Рими: стати – літати, ясну – луну, зорі – прозорі, дзвінким – хибким, мрії – яснії, темне – гучне.

Значення слів.

Сюю – цю.

Луна – відголос.

Хибким – хистким, таким, що хитається.

Гучне – голосне.